Родина
Коли дитині потрібен психолог: 12 ознак, які не варто ігнорувати
«Ми ж нормальні» — найчастіша причина відкладати. Розбираємо, за яких ознак звертатись варто і чому це не означає, що з дитиною щось не так.
Світлана Дудченко, дитячий психолог оновлено
Колись, працюючи в освітньому закладі, я випадково почула розмову двох студентів під аудиторією: «Навіщо він взагалі потрібний, цей психолог? Ми ж нормальні!». Ця фраза добре описує головну перешкоду — уявлення, що до психолога йдуть, коли вже щось зламалось.
12 ознак, за яких варто звернутись
Жодна з них окремо не є діагнозом. Але якщо ви впізнаєте дві-три одночасно і вони тримаються довше кількох тижнів — це привід не чекати.
- Дитина стала замкненою, майже не розповідає про свій день.
- Порушився сон: важко засинає, прокидається від страху, нічні кошмари.
- З'явилась агресія — до близьких, до однолітків або до тварин.
- Дитина говорить про себе погано: «я тупий», «мене ніхто не любить».
- Різко впала успішність або з'явилась відмова йти до школи.
- Мовлення не відповідає віку або дитина перестала говорити те, що вже говорила.
- Не втримує увагу навіть на тому, що їй цікаво.
- Часто скаржиться на болі, для яких лікар не знаходить причини.
- З'явились нав'язливі рухи, тики, гризіння нігтів.
- Регрес до молодшої поведінки — енурез, «дитяча» мова у школяра.
- Дитина не грається з іншими дітьми, тримається осторонь.
- Помітні зміни збіглися з подією: переїзд, розлучення, втрата, лікарня.
Останній пункт варто пояснити окремо. Після значущої події зміни в поведінці нормальні — і зазвичай минають. Тривожно, коли вони не слабшають через місяць-два або посилюються.
Чому «саме пройде» іноді справді працює, а іноді ні
Дитяча психіка пластична, і багато що вирівнюється саме — за умови, що причина була разовою і в дитини є ресурс. Але коли навантаження триває, психіка не відновлюється, а пристосовується: тривога стає «характером», замкнутість — «він у нас такий».
Саме тому найкорисніше звертатися не на піку, а тоді, коли ви ще вагаєтесь, чи це проблема. У цій точці робота коротка й результат швидкий.
Чим психолог відрізняється від психіатра
| Психолог | Психіатр | |
|---|---|---|
| Освіта | психологічна | медична, лікар |
| Діагноз | не ставить | ставить |
| Ліки | не призначає | призначає за потреби |
| Метод | розмова, гра, терапевтичні техніки | лікування |
Хороший психолог знає межі своєї компетенції й скеровує до лікаря, коли це потрібно. Це ознака професійності, а не слабкості.
Як проходить перша зустріч
У моїй практиці перша консультація складається з трьох частин: знайомство і вивчення історії дитини, діагностика пізнавальних процесів, мовлення, тривожності та самооцінки, і складання плану роботи. Для дитини це виглядає як гра, а не як допит — інакше з дітьми просто не працює.
Після цієї зустрічі ви знаєте, з чим саме маєте справу і скільки орієнтовно триватиме робота. У мене вона безплатна саме тому, що це рішення має ухвалюватись із фактами, а не наосліп.
Якщо дитина відмовляється йти — це нормально, особливо з підлітками. Тоді ми починаємо з батьків, і нерідко цього достатньо, щоб удома зрушило.