Поведінка
Дитина краде: чому це відбувається і що робити батькам
Крадіжка — це реакція на обставини, що травмують дитину, а не зіпсований характер. Майже завжди це крик про допомогу.
Світлана Дудченко, дитячий психолог оновлено
Слово «краде» звучить як вирок характеру, і саме тому батьки реагують так гостро. Але у дитячій психології це майже завжди інше: крадіжка — це реакція на обставини життя, що травмують дитину. Холодність, підвищені вимоги, відсутність прояву любові — і крадіжка стає криком про допомогу.
Спершу перевірте вік
Розуміння «моє — чуже» формується приблизно до 5–6 років. До цього дитина, яка взяла чужу машинку, не вкрала — вона ще не володіє цим поняттям. Реагувати треба, але як на навчальний момент, а не як на проступок.
Чотири причини після 6 років
| Причина | Як розпізнати |
|---|---|
| Дефіцит уваги | Краде вдома, у близьких, майже не приховує — ніби хоче, щоб помітили |
| Купити прихильність | Гроші йдуть на пригощання однокласників, подарунки «друзям» |
| Помста або протест | Краде саме в того, на кого ображена; часто після конфлікту |
| Немає власних грошей | Бере суми на конкретні речі, які всі мають, а вона ні |
Окремий випадок — тиск групи: дитину змусили або взяли «на слабо». Тут за крадіжкою стоїть страх бути відкинутою, і працювати треба з ним.
Як розмовляти
- Не влаштовуйте допит. Питання «це ти взяв?», коли ви знаєте відповідь, штовхає до брехні — див. чому діти брешуть.
- Говоріть про факт, а не про особистість. «Гроші зникли, і я знаю, що їх узяв ти» — так. «Ти злодій» — ні: ярлик дитина приймає як опис себе.
- Шукайте навіщо, а не хто винен. Головне питання цієї розмови — «що ти хотів на них купити і навіщо це було потрібно».
- Дайте можливість виправити. Повернути, вибачитись, відпрацювати. Це важливіше за покарання.
- Не розповідайте всім. Публічний сором не виховує, а закріплює роль.
Що зменшує ймовірність повторення
- Кишенькові гроші. Регулярна невелика сума, якою дитина розпоряджається сама. Досвід володіння грошима знімає значну частину причин.
- Чіткі правила щодо чужого. У сім'ї має бути зрозуміло: брати без дозволу не можна ні в кого, включно з батьками.
- Увага, не прив'язана до вчинків. Якщо єдиний спосіб отримати повну увагу дорослого — щось накоїти, дитина його використає.
Коли це вже сигнал
- крадіжки повторюються попри розмови;
- дитина не може пояснити навіщо;
- поряд є інші зміни: замкнутість, агресія, падіння успішності;
- крадіжка з'явилась різко після події — переїзду, розлучення, втрати.
У цих випадках крадіжка — верхівка, а працювати треба з тим, що під нею.